(нім. — головна сторожа) Караульне приміщення, військова будівля для вартових з арештантською камерою. У XVIII–XIX ст. Г. стали приналежністю палацових резиденцій (порівн. кордегардія).
Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»