АБАК

абак (абака) (грец., лат. — стіл) 1. Верхня плита капітелі, яка знаходиться під архітравною балкою. Відзначалася більшою шириною відносно колони і, щоб запобігти руйнації крайніх частин від перевантаження балки, над нею влаштовувалася абациса, внаслідок чого абак почала грати декоративну роль, спрямовану на створення пластичного образу, що мав візуально свідчити про органічне сприйняття великої ваги. У колон Стародавнього Єгипту, в класичних доричному і тосканському ордерах зазвичай має квадратну в плані призматичну форму, у інших ордерах — профільовані грані, вигнуті краї та зрізані кути. В іонічному ордері складається з двох частин: профільованої плити і гладенької плити з волютами. У середньовічні часи абаки капітелей характерні розмаїттям форм та складними профілями. 2. Дошка, верхня частина стола, а також рахівниця у вигляді дощечки із заглибленими кісточками, що вживались в античних Греції та Римі. Тому вона стала обов'язковим атрибутом при зображенні музи арифметики.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

АБАКА →← АБАЖУР

T: 94 M: 3 D: 3