ВІНОК

(ст.слов.) Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом вічності, замкненості часу. Тому В., що повивали колони, являлись езотеричним (тайним) знаком безперервного і вічного руху, обертання планет навколо Сонця, на надгробках — скорботи, вмирання у земному житті і відродження у новому. Залежно від матеріалу, символізуючи тимчасову відзнаку (не велич і владу як корона), В. мають численні значення, що й відображалось у монументальному мистецтві. Так виконані з квітів являлись прикрасами, побажаннями щастя і в той же час присвячувались богині Флорі, з оливи — Зевсу, з пінії — богу морів Посейдону, хлібних колосків — богині родючості Деметрі (Церері), виноградних листів — Дионісу, лавра — Аполлону. Тому останніми в Греції нагороджували переможців музикальних змагань, видатних поетів. У Стародавньому Китаю поети теж відзначались В. У Римі виконані з троянд носили імператори

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ВІНОК КАПЕЛ →← ВІНИЧКИ

T: 83 M: 3 D: 3