ВІЛЛА

(лат., італ. — маєток) 1. Оточені високими стінами заміська садиба, будинок з господарськими спорудами, майстернями, приміщеннями для охорони (Villa rustica) або міська будівля для відпочинку і розваг з терасовим парком, фонтанами, павільйонами (Villa urbana) у Стародавньому Римі. 2. Королівський палац, маєток в імперії Каролінгів (Villae regiae), на основі яких пізніше зростали міста. 3. Заміська резиденція знаті в Італії XV–XVII ст. у вигляді казино, невід'ємною частиною якої був великий палац серед терасового парку зі сходами, підпірними стінками, гротами, каскадами, фонтанами, скульптурами й павільйонами. 4. Міська садиба у вигляді палацу з господарськими будівлями і садом у Москві XVIII — 1-ї пол. XIX ст. 5. Комфортабельний приватний особняк XIX–XX ст., що знаходився серед саду в курортній зоні, у привілейованому районі міста або на його околиці.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ВІМА →← ВІКТОРІЯ

T: 87 M: 3 D: 3