Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»
ВІ́ВТА́Р, ві́втаря́, ч.1. У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник.Вівтар жертовний богові Аресу такий там скіфи возвели, що ну! (Л. Кос... смотреть
нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети). прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони (герої-панфіловці) писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (З газети); Тобі (Україні) несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко).... смотреть
ВІВТА́Р (у давніх народів — місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Р заст. Скоро завважила (жертва) батька, що край вівтаря похилився В тузі незм... смотреть
ві́втар[в'іўтар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -р'і, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам і [в'іўтар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -р'у, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам
1. місце для жертвоприношень у релігійних культах із доісторичних часів; 2. у християнських храмах — сх. підвищена частина, призначена для відправлення... смотреть
До вівтара приступає, а дідьчу гадку має.Коли хто береться до святого, чи громадського діла, зо злими намірами.На вівтар з ходаками не лізь.Не погань с... смотреть
імен. чол. роду1. мiсце для жертвоприносень; жертовник2. вiдокремлене iконостасом пiдвищення в церквi, де розташований престолалтарь¤ боковий вiвтар -... смотреть
вівтаря, ч. 1) У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник. 2) Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол.
жертовник, невід’ємна частина декорації ложі. Частіше – «Вівтар Трьох Світочів». Як правило, це прямокутне, трикутне, або у формі трапеції підвищення, на якому лежить Святе Письмо, Циркуль, Кутник, Конституція Великої ложі і Внутрішній регламент.... смотреть
вівта́р (лат. altar, букв. – підвищення) 1. У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник. 2. Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.... смотреть
[wiwtar]ч.ołtarz реліг.
вівтар; ч. (лат., букв. - підвищення) 1. У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник. 2. Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.... смотреть
вівтаря, ч. 1》 У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник.2》 Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол.
1. місце для жертвоприношень у релігійних культах із доісторичних часів; 2. у християнських храмах - сх. підвищена частина, призначена для відправлення Богослужіння.... смотреть
і заст. олтар Підвищена східна частина церкви, відділена від храму вірних іконостасом, у якій розміщено престол; святилище, пресвітерія
{ві́ўтар} -ра, ор. -реим, м. (на) -рі, мн. -рі, -ріў, д. -рам і {віўта́р} -ара́, ор. -аре́м, м. (на) -ру́, мн. -рі́, -рі́ў, д. -ра́м.
Altar (тж. перен.); sanctuary, chancel
【阳】 祭坛; (基督教教堂内的) 圣坛
Ві́вта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в
ві́вта́р іменник чоловічого роду
Altare
Alter
Alter
церк.; перен. алтарь
олтар, жертовник.
вівтаря m ołtarz
вівтар, вівтаря
საკურთხეველი
вівтар
Частина храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; приділ; заст. параеклесія... смотреть
Центральний вівтар церкви, у якій є ще бічні вівтарі