БАЛКА

(польс. < нім., голл.) 1. Несучий прямолінійний, суцільний або складовий, переважно горизонтальний стержень. Матеріал Б. (дерево, камінь, метал, бетон) зумовлював розміри прогонів і крок підпор, колон. Залежно від характеру закріплення й кількості підпор мають місце наступні: однопрогонні, багатопрогонні, консольні, розрізні. Також розрізняються залежно від перерізу, зокрема для металевих балок вживаються типи: тавр, двотавр, швелер. Внаслідок з'єднання двох швелерів виникає т. зв. трубчаста Б. 2. Житло аборигенів Таймирського півострова у вигляді чума на нартах з горизонтальним покриттям і каркасом з дерев'яних рейок, які обтягувались зсередини тканиною, а зовні оленячими шкурами і парусиною.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

БАЛКАНСЬКИЙ БУДИНОК →← БАЛЕ

T: 79 M: 3 D: 3