СТОВБУР

Основна циліндрична частина колони (те саме, що й фуст).

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

СТОВП →← СТОА

Смотреть что такое СТОВБУР в других словарях:

СТОВБУР

СТО́ВБУР, а, ч.1. Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки.Через голі стовбури ялин та смерек блищить вода в Дунайці (І. Нечуй-Л... смотреть

СТОВБУР

-а, ч. 1) Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки. || розм. Стебло великої трав'янистої рослини. •• Піти в стовбур — а) сильно... смотреть

СТОВБУР

ОКОРЕ́НОК (частина стовбура від кореня до гілок; нижня частина дерева, що прилягає до кореня), ПРИ́КОРІНЬ (ПРИКОРЕНЬ), ПРИ́КОРЕНОК, ВІДЗЕ́МОК розм., ОД... смотреть

СТОВБУР

-а, ч. 1》 Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки.|| розм. Стебло великої трав'янистої рослини.Піти в стовбур — а) сильно р... смотреть

СТОВБУР

Потовщене, здерев'яніле стебло дерева; складається з кори, дуже тонкого шару камбію, деревини, серцевини; на поперечному зрізі видно річні прирости (т.... смотреть

СТОВБУР

імен. чол. роду1. основна наземна частина дерева2. вертикальна або похила частина шахти3. (перен.) про неповоротку людинуствол

СТОВБУР

сто́вбур[стоўбур]-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў

СТОВБУР

1) бот. (дерева) trunk, stem, bole2) гірн. (шахти) shaft

СТОВБУР

[stowbur]ч.pień

СТОВБУР

【阳】1) 树干, 树身2) 矿 (矿井的) 井筒

СТОВБУР

(дерева) цівка; (від пня до гілок) відземок, окорінок, окоренок; (рослини) стебло; (хто) Л. пень, одоробало.

СТОВБУР

техн. ствол (в шахте; устройство, имеющее форму трубы)

СТОВБУР

-а m 1. pień (drzewa); konar 2. szyb (w kopalni)

СТОВБУР

Сто́вбур, -ра; -бури, -рів

СТОВБУР

{сто́ўбур} -ра, м. (на) -рі, мн. -рие, -ріў.

СТОВБУР

сто́вбур іменник чоловічого роду

СТОВБУР

Tronc, tige

СТОВБУР

бот.; анат.; горн. ствол

СТОВБУР

стовбур, -а

СТОВБУР

ტანი

СТОВБУР КАБЕЛЮ

ствол кабеля

СТОВБУР МОЗКУ

заг. назва усіх частин мозку, крім великих півкуль мозку та мозочка.

СТОВБУР ПАЛЬНИКА

ствол горелки

T: 156