(фр. — одночасний)
Максимальне наповнення архітектурного твору символічними формами, атрибутами, скульптурними композиціями, розписами або декоративними елементами для наочного і недвозначного відображення належного змісту, певної ідеї. Подібне включення різноманітних символічних знаків часто мало місце і в творах образотворчого мистецтва.