РАТУША

(польс. < нім. — рада і будинок) Споруда для органів міського самоврядування у європейських країнах епох Середньовіччя і Нового часу (порівн. магістрат). Включала елементи цивільного і фортечного будівництва. Звичайно будувалася у вигляді компактної кількаповерхової споруди із залом для засідань всередині, балконом, з якого звертались до народу, та високою ярусною баштою (беффруа). На останній висів дзвін, щоб сповіщати мешканців міста про небезпеку, а пізніше вона зовні збагачувалася кадраном.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

РАТХА →← РАСКАТ

T: 204 M: 3 D: 3