ПУСТИНЬ

1. Невеликий монастир у безлюдній місцевості або поза межами населених пунктів. 2. Усамітнена келія ченця у монастирі.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПУТТІ →← ПУРА

Смотреть что такое ПУСТИНЬ в других словарях:

ПУСТИНЬ

МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територ... смотреть

ПУСТИНЬ

ПУ́СТИНЬ, і, ж., заст.1. Відлюдне місце, де жив пустельник.Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили... (С. Руданськи... смотреть

ПУСТИНЬ

-і, ж., заст. 1) Відлюдне місце, де жив пустельник. 2) Невеликий монастир у відлюдній місцевості.

ПУСТИНЬ

-і, ж. , заст. 1》 Відлюдне місце, де жив пустельник.2》 Невеликий монастир у відлюдній місцевості.

ПУСТИНЬ

пу́стинь іменник жіночого роду відлюдне місце, де жив пустельник; невеликий монастир у відлюдній місцевості

T: 167