ПЕРСПЕКТИВА

(фр. < лат. — добре бачити) 1. Багатопланова композиція протяжної вулиці або алеї. 2. Спосіб відображення просторового середовища, зображення об'ємних предметів на рівній площині або кривій поверхні, серед них найвідомішими вважаються: ~ зворотна — паралельні лінії реальних предметів при зображенні були спрямовані у бік реального глядача, що розглядав картину, находячись за її межами. Перспектива зворотна була поширена у середньовічні часи. ~ повітряна — зображення предметного середовища з урахуванням зміни кольору і контрастності форм залежно від їхньої відстані від умовного глядача. ~ пряма (конічна) — паралельні лінії реальних предметів сходилися на лінії горизонту, яка розташовувалася на рівні того умовного глядача, очима якого в картині спостерігалося зображення. Перспектива пряма вживалася в образотворчому мистецтві, починаючи з епохи Ренесансу. Одним з різновидів є т. зв. жаб'яча перспектива, при якій глядач начебто сприймає середовище із занадто низької точки зору, начебто знаходячись майже на рівні землі. Її своєрідною протилежністю є перспектива зворотна "пташиного польоту", коли середовище зображається згори і з досить віддаленої точки. Додатково див. аспектива, білатеральна перспектива.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПЕСІМПАГАН →← ПЕРСАН

T: 66 M: 3 D: 3