ПАРК

Земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням. Найдавніші декоративні садові насадження, що відомі з письмових джерел, були створені в храмових комплексах Ментухотепів (2160–2000 рр. до н.е.) і цариці Хатшепсут (1520–1500 рр до н.е.) у Давньому Єгипті на березі Нілу. Рослини насаджували на терасах храмів у грунт або привозили в окремих діжках і розставляли за раніше підготовленим планом. Центром композиції, зазвичай, був басейн прямокутної форми. У Фівах поряд з храмовим садівництвом виникли сади у віллах знаті з розташуванням рослинності за суворим, геометрично правильним плануванням. Відомими є парки Ассирії і Вавилона (VIII–VI ст. до н.е.) з штучними пагорбами і терасами, з рідкісними рослинами, птахами, тваринами, рибою. У Давній Греції (VI–IV ст. до н.е.) парки влаштовувались для спортивних змагань, бесід філософів, для відпочинку та розваг. Римські парки тісно пов'язані з архітектурою — вони прикрашались фонтанами, ма

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПАРК ІТАЛІЙСЬКИЙ, ІТАЛІЙСЬКИЙ ПАРК →← ПАРАФІЯЛЬНІ ХРАМИ

T: 91 M: 3 D: 3