ПАЛАЦЦО

Палац італійський, будівля, характерна для епохи Ренесансу. Назва походить від Палатинського горба у Римі, де у стародавні часи споруджувались імператорські палаци. Типологічно сформувався у XIII–XIV ст. синтетичним поєднанням будинку буржуа (коза) і міського феодального замку (кастелло). Являв собою кількаповерхову споруду з рустованими цоколями і підкреслено масивними стінами, завдяки чому зовні зберігав вигляд суворого середньовічного замку, і затишним внутрішнім прямокутним двором (патіо), оточеним колонними або арковими галереями, лоджіями.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПАЛЕСТРА →← ПАЛАЦ

T: 82 M: 3 D: 3