ПАЛАЦ

(італ.) 1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З'явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст. отримували найрізноманітніший вигляд, часто анфіладне розпланування вишукано оздоблених приміщень. Зводились в містах, царських і дворянських резиденціях та сільській місцевості. Поряд з ними у Російській імперії виник т. зв.: ~ дорожній — палацовий комплекс, призначений для тимчасового перебування царської родини під час подорожі. 2. Назва сучасних будівель, що мають велике громадське значення (наприклад, П. правосуддя, П. культури, П. спорту тощо).

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПАЛАЦЦО →← ПАЛАФІТИ

T: 82 M: 3 D: 3