ПІНАКОТЕКА

(фр. < грец. — картин сховище) Приміщення для збереження творів живопису в античні часи (порівн. іконотека, бібліотека, гліптотека, лапідарій). Назву П. тримали деякі картинні галереї у новітні часи, зокрема художній музей у Мюнхені.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ПІРАМІДА →← ПІНАКЛЬ

Смотреть что такое ПІНАКОТЕКА в других словарях:

Все значение (8) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

ПІНАКОТЕКА

пінакотека; ж. (гр., від картина і сховище) 1. у Стародавній Греції сховище творів живопису. 2. Назва деяких сучасних західноєвропейських картинних

ПІНАКОТЕКА

у стародавньому світі картинна галерея; найстаріша п. відома з V ст. до н.е. у пн. крилі Пропілеїв на Афінському акрополі; від III ст. до н.е. функції

ПІНАКОТЕКА

-и, ж. Сховище творів живопису; картинна галерея.

ПІНАКОТЕКА

пінакоте́ка (грец. πινακοθήκη, від πίναξ – картина і θήκη – сховище) 1. У Стародавній Греції сховище творів живопису. 2. Назва деяких сучасних захід

ПІНАКОТЕКА

-и, ж. Сховище творів живопису; картинна галерея.

ПІНАКОТЕКА

пінакоте́ка іменник жіночого роду

T: 149 M: 4 D: 3