ОБЕЛІСК

(грец. — вертел) Монументальний гранчастий стовп, що звужується догори і має пірамідальне завершення. Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця. О. широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу у якості домінант міського середовища, а також як меморіальні пам'ятки. Звичайно мали чотиригранну форму, нерідко встановлювались на постаментах і п'єдесталах, прикрашались гербами, дошками з присвятними написами.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ОБЕРІГ →← ОБДОНЬЯ

Смотреть что такое ОБЕЛІСК в других словарях:

ОБЕЛІСК

ОБЕЛІ́СК, а, ч.Архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони з пірамідальною вершиною.Мармуровий обеліск з написом про те, що тут в 18... смотреть

ОБЕЛІСК

ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або ... смотреть

ОБЕЛІСК

Стовп, зазвичай чотиригранний, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою; декоративний мотив; пам'ятник.

ОБЕЛІСК

обелі́ск[обеил’іск]-ска, м. (на) -ску, мн. -ские, -ск'іў

ОБЕЛІСК

-а, ч. Архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони з пірамідальною вершиною.

ОБЕЛІСК

обелі́ск (грец. οβελίσκος) гранчастий кам’яний стовп, що звужується догори і має пірамідально загострену верхівку. Надгробок, пам’ятник, найчастіше загиблим військовим.... смотреть

ОБЕЛІСК

обеліск; ч. (гр.) гранчастий кам'яний стовп, що звужується догори і має пірамідально загострену верхівку. Надгробок, пам'ятник, найчастіше загиблим військовим.... смотреть

ОБЕЛІСК

[obelisk]ч.obelisk

ОБЕЛІСК

імен. чол. родуобелиск

ОБЕЛІСК

стовп, зазвичай чотиригранний, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою; декоративний мотив; пам'ятник.

ОБЕЛІСК

-а, ч. Архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони з пірамідальною вершиною.

ОБЕЛІСК

【阳】 方尖碑, 方尖塔

ОБЕЛІСК

{обеилі́ск} -ска, м. (на) -ску, мн. -ские, -скіў.

ОБЕЛІСК

Обелі́ск, -ка; -лі́ски, -ків

ОБЕЛІСК

обелі́ск іменник чоловічого роду

ОБЕЛІСК

див. КОЛОНА.

ОБЕЛІСК

обеліск, -а

ОБЕЛІСК

обелиск

ОБЕЛІСК ВІЧНОЇ СЛАВИ

обеліск Вічної слави

ОБЕЛІСК ДРУЖБИ

обеліск Дружби

T: 130