(укр.) 1. Головна балка дерев'яної стелі, що несе навантаження (порівн. сволок). 2. Залізний стрижень для підвішування великих дзвонів біля християнських храмів. Тому велика лита петля вгорі самого дзвону отримала назву маточник, а якщо робили додаткові петлі з боків, то їх називали вухами дзвону.
Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»