ЛОПАТКА

(ст.слов.) Вертикальний і плоский виступ на стіні, який не має капітелі і бази (порівн. лізена, пілястра). Л. характерна для романського і давньоруського зодчества, де поділяла поле стіни на окремі прясла і переважно відповідала внутрішньому розплануванню, одночасно виконуючи функції контрфорса. Крім звичних мають місце: ~ висяча — розміщена на тлі стіни, без нижньої підпори у вигляді цоколя, кронштейна чи тяги. Внаслідок створюється враження, що форма вільно "висить". ~ огинаюча — виступаючий з мурування кутовий обсяг у вигляді двох з'єднаних лопаток на сусідніх гранях.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ЛОТІК →← ЛОНХА

T: 88 M: 3 D: 3