ЛІХТАР МЕРТВИХ

Споруда у вигляді стовпа, башти з ажурним або конусним завершенням і низкою прорізів у верхній частині, в яких підтримувався постійний вогник. Розташовувалась на кладовищі або біля нього і мала свідчити про загальність живих й мертвих, а вогник — про незгасність потойбічного існування мертвих. "Ліхтар мертвих" повинний був відвертати від живих сили темряви. Біля деяких з них влаштовувались вівтарі. Були поширені у французькому романському зодчестві в Аквітанії, Оверні і Провансі, ймовірно походять від пам'яток кельтської старовини з її культом Сонця, поклонінням вогню.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ЛІХТАРИК →← ЛІХТАР

T: 82 M: 3 D: 3