ЛІКТОРСЬКА В'ЯЗКА

(лат.) Декоративне зображення перев'язаних ременями пучків прутів (лозин) з ввіткнутими сокирами, які були атрибутами державної влади, і широко вживалися при оздобленні споруд, зокрема в стилі ампір (синонім — фасцій). У Стародавньому Римі 24 царські охоронці (ліктори) несли такі в'язки попереду урочистих процесій на честь імператора (для інших магістрів передбачалося: 12 — перед консулом, 6 — претором, 5 — легатом тощо).

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ЛІМЕНКЛЕЙТОС →← ЛІЗЕНА, ЛІСЕНА

T: 85 M: 3 D: 3