КОЛОНА

(фр. < лат. — стовп) Кругла або багатокутна у перетині підпора, звичайно складається з увінчаного капітеллю фусту (стовбура), що може спиратися на базу. Являючись компонентом стояково-балкової конструктивної системи, К. вживалися в архітектурі всіх часів і народів. Її походження пов'язано також з символікою природних форм, зокрема дерева; вона вважається стародавнім фалічним символом, зображенням животворящого начала. Підтвердженням є форми перших монументальних архітектурних творів — менгірів, встановлення окремих К., які нічого не підтримували, не мали ніякої конструктивної необхідності. Нарешті, окрема К. могла матеріально увічнювати стовп диму над жертовником, що вертикально здіймався до небесних богів. Тому їхнє завершення відповідними скульптурними зображеннями відображало певні культи (дельфіна — давньоримської Церери, лева — вавілонського Мардука, барана — шумеро-аккадського Оаннеса, колеса — Будди). В епоху Античності К. стала величним п'єдесталом для увічнення імператорів, шляховим знаком, символ вотивні колони — ритуальні стовпи у стародавньому храмі, на священній ділянці. впалі колони — напівколони, які втоплені у вузькі вертикальні ніші і не виступають за поверхню стіни. Суперечать функції К. як вільно поставленої підпори, але створюють напружену гру світлотіні і стали популярними в бароко та інших стильових напрямках. гаторичні колони — стовпи, увінчані зображеннями богині Гатор (докл. див. капітель). зв'язані колони — узагальнена назва К., які частково виступають з масиву стіни, на одну, дві або три чверті, тобто напівколони, тричетвертні. канделябрні (балюстрадні) колони — мають різні розміри у перетині та багато орнаментовану нижню частину фусту. кручені колони — з фустами, які виконані спіралеподібно. Атектонічність, деструктивність їх форми приваблювали візантійських і готичних зодчих, а також архітекторів бароко для виразу нематеріальності маси (порівн. соломоники). Ця риса також підкреслювалась інкрустацією фусту різнокольоровою мозаїкою. муфтіровані колони — з фустами, циліндричні об'єми яких збагачені муфтами у вигляді призматичних або циліндричних кам'яних блоків або такої ж форми дерев'яними брусами. приставні колони — розташовані біля самої стіни. протодоричні колони — з канелюрованими фустами, які ще не отримали капітелей. ростральні колони — тріумфальні колони, прикрашені рострами, тобто скульптурними зображеннями носів кораблів. Вперше носи кораблів, переможених у битві 338 р. до н. е., прикрасили у якості трофеїв трибуну в Стародавньому Римі. Як правило, К. р. ставляться окремо і споруджуються на честь військових перемог, символізуючи морську могутність держави. службові (приставні) колони — напівколони, що підтримують п'яти склепіння або нервюри. спаровані колони — розташовані попарно. тричетвертні колони — заглиблені на одну чверть діаметра у масив стіни і на три четверті виступаючі над площиною. тріумфальні колони — докл. див. тріумфальна колона.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

КОЛОНАДА →← КОЛОНІЯ

Синонимы слова "КОЛОНА":

Смотреть что такое КОЛОНА в других словарях:

КОЛОНА

колона сущ., кол-во синонимов: 1 • термик (8) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: термик

КОЛОНА

КОЛО́НА, и, ж.1. Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови і т. ін.Минали гімназ... смотреть

КОЛОНА

КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ коло... смотреть

КОЛОНА

-и, ж. 1) Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо. || Пам'ятник у вигляд... смотреть

КОЛОНА

-и, ж. 1》 Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо.|| Пам'ятник у вигляд... смотреть

КОЛОНА

Iвертикальний циліндричний апарат для здійснення проточних процесів за участю газів та рідин; уможливлює збільшення поверхні дотику різних фаз речовин,... смотреть

КОЛОНА

КОЛОНА (гал.) — шкентель наверху мачты. Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941

КОЛОНА

корень - КОЛ; суффикс - ОН; окончание - А; Основа слова: КОЛОНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - КОЛ; ∧ - ОН; ⏰ - А; Слово Колона с... смотреть

КОЛОНА

(у різн. знач.) column; (архт. тж.) pillarзімкнута колона військ. — close columnпохідна колона — marching columnрозміщення колони — intercolumniation

КОЛОНА

[kołona]ж.1) kolumna військ., архіт.2) filarопора мосту — filar mostu архіт.

КОЛОНА

коло́на (франц. colonne, італ. соlonna, від лат. columna) 1. Вертикальна опора, що підтримує балку, антаблемент або п’яту арки, має базу, стовбур, капітель. 2. Вертикальна, відносно висока частина машинної станини круглого, рідше прямокутного перетину. 3. Стрій, в якому військові підрозділи вишикувані один за одним на певній дистанції.... смотреть

КОЛОНА

колона; ж. (фр., іт., від лат.) 1. Вертикальна опора, що підтримує балку, антаблемент або п'яту арки, має базу, стовбур, капітель. 2. Вертикальна, відносно висока частина машинної станини круглого, рідше прямокутного перетину. 3. військ. Стрій, в якому військові підрозділи вишикувані один за одним на певній дистанції.... смотреть

КОЛОНА

імен. жін. родуколоннавід слова: колонімен. чол. родуколон

КОЛОНА

п’я́та коло́на, книжн. Люди, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні. П’ятою колоною було названо агентуру генерала Франко (З газети).... смотреть

КОЛОНА

від лат. «соluмеn» – «стовп для підтримки даху будинку». У масонстві її символізм стосується підтримки ложі трьома чеснотами: Мудрістю, Силою і Красою.... смотреть

КОЛОНА

【阴】1) 纵队, 纵列2) 建 柱, 圆柱; 柱状物

КОЛОНА

БУД. стовп, підпора, (вмурована в стіну) пілястра; (з піромідальним вершком) обеліск; (бійців) ВІЙ. лави; (авт) валка, р. ґирилиця; колонка.

КОЛОНА

Стовп, див. колюмна, філяд

КОЛОНА

Коло́на:— кіл, кілок [1]

КОЛОНА

див. багато; ватага; підпора

КОЛОНА

(транспорт, розташований в одну лінію) валка; (група підвід) обоз, хура.

КОЛОНА

Колона́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні

КОЛОНА

ж.коло́нна санитетска колона — санита́рный отря́д

КОЛОНА

Коло́на, -ни; -ло́ни, -ло́н

КОЛОНА

-и ż kolumna похідна ~ kolumna marszowa

КОЛОНА

Колонада см. Колонна, Колоннада.

КОЛОНА

коло́на іменник жіночого роду

КОЛОНА

техн. колонна

КОЛОНА

колонна

КОЛОНА

კოლონა

КОЛОНА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА

колонна эксплуатационная - flow tubing, flow string - *Produktionsrohrtour, Förderrohrtour – елемент конструкцiї свердловини – остання внутрiшня обсадна колона труб, яка призначена для iзоляцiї стiнок свердловини вiд проникних горизонтiв i виконує роль довготривалого герметичного каналу, всерединi якого по лiфтових трубах транспортується на поверхню пластовий флюїд.... смотреть

КОЛОНА ОБСАДНА

Див. обсадна колона.

КОЛОНА ШТАНГ БАГАТОСТУПІНЧАСТА

колонна штанг многоступенчатая - multi-stage string of rods - *mehrstufige Stangensäule – колона насосних штанг, яка має кілька ступенів штанг різного діаметра. Дає змогу зменшити металомісткість і навантаження на верстат-качалку за умови збереження міцності. Використовують одно-, дво- і триступінчасті колони штанг.... смотреть

T: 154