КЕСОН

(фр. < італ. — ящик) 1. Пластично оброблене заглиблення квадратної, шестикутної або восьмикутної форми на поверхні арок чи склепіння, яке облегшувало перекриття і одночасно створювало декоративний ефект (порівн. касета). Походить від конструкції балкового перекриття, що мало місце в давньогрецькій архітектурі. Римляни перетворили його в декоративний мотив. В часи Ренесансу К. прикрашалися бордюрами, центральні поля збагачувалися розетками та іншими рельєфними прикрасами (порівн. лакунарій). 2. Бетонна або залізобетонна конструкція у вигляді замкненої камери, що відкрита знизу. Використовується у гідротехнічному будівництві, при спорудженні мостових підпор, фундаментів глибокого закладання у насиченому водою ґрунті.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

КЕЧЕ →← КЕСИ

T: 80 M: 3 D: 3