ДИНЬКА
Декоративний елемент у вигляді кулі або овоїду, яким прикрашалися поділені по горизонталі на частки колони, різьблені стовпи, дверні портали і наличники вікон в архітектурі Московії XVI–XVII ст. Покривались різьбленим орнаментом або розписом у вигляді поздовжніх стрічок, внаслідок чого з'явилась відповідна назва.
Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»
ДИПІНТО →← ДИНАМІКА, ДИНАМІЧНІСТЬ