ГУРТ

(нім. — пояс) 1. Застаріла і помилкова назва профільного ребра хрестового або зірчастого склепіння у середньовічних німецьких спорудах (докл. див. нервюра). 2. Склепіння з тесаних клинчастих каменів, яке завдяки розпору укріпляло ребра хрестового склепіння і зменшувало його вагу. Вживалося у романському й готичному зодчестві (порівн. запалубка). 3. Профільована горизонтальна тяга, що нагадує проміжний карниз, але не має його функції. Подібна до абаки доричної капітелі, часто покривалась орнаментом. 4. Спрощена дерев'яна або гіпсова окантовка прорізу. Крім того, має місце: гурт коньковий, який вживається для оформлення гребеня даху.

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ГУРТОЖИТОК →← ГУРДИЦІЯ

T: 113 M: 3 D: 3