ГРИФОН

(фр. < лат.) Фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла (те саме, що гриф2), скульптурне, орнаментальне або живописне зображення якої поширене у багатьох стародавніх народів. За давньогрецькою міфологією це — "собаки Зевса", що неусипно стережуть золото у країні гіпербореїв, на елліністичному Сході верхи на Г. показували Аполлона, пізніше — Александра Македонського. У пізній Античності це — супутник богині Немесиди, що обертала колесо долі. На Близькому Сході у геральдичній композиції Древа життя традиційними стражами виступали два Г., ранньохристиянське мистецтво теж показує їх по обидва боки хризми — емблеми Христа. У Візантії доброзичливим символом був Г., що терзав змію, його поміщали на військових обладунках, парадному одязі, він став атрибутом імператора. Символізуючи єдність земного (тулуб) і небесного (крила) начал, зображення Г. у християнстві також відзначали подвійну людську і божественну природу Ісуса Христа. Саме ця символіка відображена на рельєфах романських

Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»

ГРОБНИЦЯ →← ГРИФ

T: 87 M: 3 D: 3